Главная » Статьи » Дистанційне навчання

Власне висловлювання

Власне висловлювання

Структура написання 

Підготувала

вчитель української мови та літератури

Герасименко Н.О.

Чи не найскладнішим завданням тесту ЗНО є написання власного висловлення. Цей вид роботи оцінюється двадцятьма балами, тож важливість його очевидна. Уважно прочитайте настанови щодо під­готовки до написання власного висловлення.

Власне висловлення — невеликий роздум на дискусійну тему, на­приклад: Підтримайте або спростуйте думку: «Поразка — це наука. Ніяка перемога так не вчить…»

Висловлення має бути аргументованим і написаним в один із таких трьох способів:

  • так, я погоджуюся з думкою, що поразка — це наука, і ніяка перемо­га так не вчить людину… (підтримка думки);
  • не згоден (не згодна) з думкою про те, що поразка — це наука, і ні­яка перемога так не вчить людину… (спростування думки);
  • це складне для мене питання: з одного боку… , а з іншого боку… (проміжна позиція).

Вам треба сформулювати тезу, навести два-три переконливі аргу­менти, які найкраще підтвердять ваші міркування; проілюструвати дум­ки прикладами з художньої літератури (зазначити назву твору, указати проблему, порушену письменником, художній образ, через який пробле­му розкрито, навести цитату1 з твору тощо), історичними фактами або прикладами із суспільно-політичного чи власного життя. У кінці треба сформулювати висновки.

Увага! Не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики образів.

Орієнтовний обсяг роботи — 1 сторінка формату А-4 (200-250 слів). Текст обсягом до 100 слів екзаменатори не перевірятимуть.

Структура власного висловлення

  1. Теза.
  2. Аргументи (два або три).
  3. Один приклад із художньої літератури чи іншого виду мистецтва.
  4. Один приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя.
  5. Висновок.

Аргументи радимо починати вставними словами по-перше й по-дру­ге; вони можуть іти зразу після тези або ж кожен аргумент з абзацу перед прикладом. Другий варіант, на наше переконання, чіткіший і доцільні­ший.

Візуально ваше висловлення має виглядати орієнтовно так: 

Я вважаю, що поразка — це наука, і ніяка перемога так не вчить людину…

ТЕЗА (1-2 речення)

По-перше, поразка якнайкраще загартовує людину, робить її стійкішою в сучасному суспільстві, сповненому стресів і різ­номанітних викликів. Переконливим прикладом щодо цього аргу­менту є, на мою думку, образ Степана Радченка з роману «Міс­то» Валер’яна Підмогильного… 

АРГУМЕНТ 1 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)

По-друге, людей, які вміють визнавати свої помилки й, зробив­ши відповідні висновки, у майбутньому їх уникати, поважають у суспільстві, адже лише сильна особистість здатна працювати над собою. Ось приклад із життя. Мій батько змалку… АРГУМЕНТ 2 і ПРИКЛАД, що його ілюструє (4-5 речень)
Отже, поразка навчає людину жити, перемога ж не завжди… ВИСНОВОК (1-2 речення)

Як бачите, у власному висловленні має бути щонайменше чотири аб­заци, кожен з яких починається відповідно такими словами: я вважаю, по-перше, по-друге, отже (або на мою думку, з одного боку, з іншого боку, таким чином) і под. Обов’язково дотримуйтеся цієї поради — і ваше ви­словлення матиме чітку й послідовну структуру, буде логічно організова­не. Екзаменатор відразу відчує, що ви готувалися до виконання цього ви­ду роботи й відповідно оцінить цей параметр вашого роздуму (логічність і послідовність).

Якщо ви знатимете критерії оцінювання власного висловлення, то ні в якому разі не пропустите в роздумі жодного компонента, за який екза­менатори виставляють певну кількість балів. Тож ознайомтеся з критерія­ми, за якими у 2011 році оцінювали власне висловлення.

Уважно прочитайте власні висловлення № 1-3. Усі три власні висловлення різні за структурою: у першому спочатку йдуть два аргументи, приклад із літера­тури, приклад з особистого життя; у другому — аргумент, приклад з осо­бистого життя, аргумент, приклад з літератури. Обидва варіанти є пра­вильними.


1. Багатством живиться лише тіло. А душу звеселяє споріднена праця.

Я погоджуюся з думкою Григорія Сковороди, що багатством живить­ся лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця, тому що в житті важли­вішими є духовні цінності (теза).

Найбільше можна принести користі людям, якщо займатися спорід­неною працею. Вона спонукає до нових відкриттів, розкриває таланти, дає можливість відчути радість перемоги. Усе це формує наш духовний світ, робить мудрішими, добрішими і просто щасливими людьми (перший аргумент).

Багатство — річ матеріальна, воно має забезпечувати наші фізичні потреби. На мою думку, кожна людина хоче бути заможною. Та це не по­винно стати ціллю життя. Хтось із великих сказав, що ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити (другий аргумент).

Прикладом того, що нашу душу звеселяє споріднена праця, може слу­гувати байка Григорія Сковороди «Бджола та Шершень». Для Бджоли незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. Це образ людини, яка в спорідненій праці трудиться, її життя наповнене змістом і красою. Бджолі протиставлено Шершня, що живе крадіжкою чужого, дбає лише про фізичні потреби — їсти та пити. Такий спосіб життя призво­дить до повної деградації людини (приклад з художньої літератури).

Яскравим прикладом із суспільного життя може слугувати розповідь про відомого співака Святослава Вакарчука. Він закінчив фізичний фа

культет, крім того, мав можливість працювати в парламенті, але Свя­тослав обрав інший шлях, бо зрозумів, що його покликання — писати музи­ку та співати пісні. Саме це приносить йому радість, звеселяє душу (приклад із суспільного життя).

Отже, споріднена праця має стати для кожної людини природною потребою, тоді життя буде змістовним, радісним та щасливим (вис­новок).


2. До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле.

На мою думку, без минулого немає й не може бути майбутнього (те­за). Ідучи стежкою життя, ми озираємося назад, щоб пригадати все те хороше, що було колись, і ставимо перед собою ціль — зробити так, щоб таких моментів було якомога більше в майбутньому (перший аргумент).

Наприклад, я займаюся плаванням. Перше досягнення мені далося не­легко. Це було третє місце на змаганнях, але я добре запам’ятала ті від­чуття. Вони допомагають мені знову й знову йти до перемоги й здобува­ти її, мобілізувати всі сили. Тому ось уже три роки поспіль я втримую пер­ше місце серед учасників мого віку (приклад з особистого життя).

Завдяки минулому, люди вчаться на своїх помилках, намагаючись уни­кати їх у подальшому житті. Знання історії дає нам можливість урахо­вувати досвід минулих поколінь. Це велике надбання, яким ні в якому разі не можна нехтувати. Народ, який не знає своєї історії, легко перемогти й знищити (другий аргумент).

Прикладом може слугувати кіноповість Олександра Довженка «Укра­їна в огні». Німецький офіцер Ернст фон Крауз говорить своєму синові, що українці — єдиний народ, який не вивчає свою історію, тому його легко пе­ремогти. Олександра Довженка понад усе хвилювала проблема вивчення українцями історії рідного краю: ніхто не хотів учитися на історичному факультеті, професорів заарештовували, студенти знали, що історія — це паспорт на загибель. Усе це — наслідки тоталітарної системи, які не мають права на майбутнє (приклад із художньої літератури).

Отже, ідучи до майбутнього, ми повинні оглядатися в минуле, обов’яз­ково враховувати його позитивний досвід, уникати помилок і поразок (висновок).


3. Смисл буття в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою.

На мою думку, основний смисл буття людства в тому, щоб жити в мудрій злагоді з природою, як це робили наші діди й прадіди (теза).

Природа — це середовище нашого існування: місце народження, життя та смерті. Від того, яким воно буде, залежить здоров’я та тривалість віку.

Якщо ми шануємо та оберігаємо навколишнє середовище, мудро вико­ристовуємо його ресурси, дбайливо хазяйнуємо, природа щедро винагоро­джує нас урожаями та забезпечує всім необхідним, зцілює від утоми та хвороб (перший аргумент).

Згадаймо новелу Михайла Коцюбинського «Intermezzo». Ліричний герой настільки втомлений, що не може бачити людей, не хоче чути про їхні бі­ди. Він виїжджає з міста. Але щоденні прогулянки кононівськими полями поступово відновлюють його душевну рівновагу, «утома» відступає, нато­мість «сонце» просочується в глибину душі. Отак на лоні природи відбува­ється повне емоційне одужання ліричного героя (приклад з літератури).

На жаль, сьогодні людина грубо втручається в життя природи: без­думно використовує її ресурси, забруднює середовище, що призводить до екологічних катастроф та унеможливлює будь-яке відновлення знищено­го. Висушування боліт призвело до загибелі деяких видів рослин, води веле­тенських штучних морів залили родючі луки; через вирубування лісів об­міліли ріки (другий аргумент).

Прикладом недбалого ставлення до природи є Чорнобильська трагедія. Це покинуті міста і села, забруднені річки й озера, спустошені землі. Че­рез підвищення радіаційного фону люди стали частіше хворіти, рано вми­рати. Не можна залишатися байдужими до таких проблем (приклад із суспільного життя).

Отже, треба зробити все можливе, щоб екологічні катастрофи не повторювалися. Слід пам’ятати, що людина — частина природи, тому повинна жити з нею в гармонійній єдності, оберігати, а не рушити без­думно, примнозісувати багатства навколишнього середовища (висновок).


Прочитайте висловлення № 4-6, написані учнями однієї з київських шкіл. Порівняйте їх із попередніми, виявіть переваги й недоліки, оцініть зміст висловлень ліцеїстів за кожним параметром, виходячи з поданих вище критеріїв.

4. Чи не найбільша радість у житті — дружба.

На мою думку, саме дружба робить людину по-справжньому щасли­вою. Недарма в народі кажуть: друг — понад усе.

По-перше, справжній приятель — це міцна опора за будь-яких обста­вин життя. Погодьтеся, як важливо, коли в горі чи радості поряд є той, хто підтримає в тяжку хвилину чи розділить з тобою щасливу мить. Пе­реконливим прикладом з літератури вважаю підтримку друзів у тяж­ку хвилину в славетній «Енеїді» Івана Котляревського. Евріал у важливу й грізну хвилину не відпускає свого побратима самого до рутульців, іде з ним, а вже по дорозі назад Низ ціною смерті намагається врятувати Евріала. Саме товариська підтримка додавала їм упевненості в собі, сміливості здійснити героїчний вчинок.

По-друге, саме друзі роблять нас кращими, у них ми шукаємо риси ідеа­лу. Наведу приклад із власного життя. Один мій друг уміє цікаво розпо­відати; другий має приємну зовнішність і поведінку, а ще — відчуття сти­лю; третій — оптиміст, уміє підбадьорити й завжди готовий дати добру

пораду. Саме з такими людьми я в класі найтісніше й спілкуюся. Тож до школи ходжу з радістю, бо, крім навчання, тут я дістаю ще й задоволен­ня від спілкування з товаришами.

Отже, у дружбі людина щаслива: з однодумцями впевненіше йдемо звивистими стежками життя і саме по-справжньому близькі люди роб­лять нас кращими. Погодьтеся, це — важливо.


5.  Закони моралі — найкращі життєві орієнтири.

Я твердо переконаний, що саме закони моралі є дороговказом у на­шому житті, особливо сьогодні, в епоху викликів, потрясінь і нестабіль­ності.

По-перше, лише та людина, що вихована на засадах доброти, поряд­ності й совісті, здатна протистояти будь-яким життєвим труднощам і злу. Яскравим прикладом з літератури щодо цього аргументу вва­жаю сім’ю Сірків з роману І. Багряного «Тигролови». Далеко від рідної зем­лі ця українська родина жила за законами національної етики, високо ці­нуючи християнські заповіді своїх предків. У Сірків панував культ любові до ближнього. Між батьками й дітьми існувала повна гармонія у взаєми­нах і поглядах на життя. Тож ця родина й не побоялася прихистити в се­бе Григорія Многогрішного, який утік від майора Медвина — сталінського прислужника й диявола в людській подобі.

По-друге, високоморальних людей найбільше поважають у суспіль­стві, на них рівняються, бо саме вони є честю й совістю нації. Ось приклад із суспільного життя. Україна вже другий десяток років розбудовує де­мократію, визначається з кращою моделлю свого розвитку, проте цей шлях дуже тернистий. Справді, останні кілька років нашу державу по­трясають нестабільність і політична криза. У вирішальні моменти (під час виборчих кампаній) політики звертаються за підтримкою саме до тих людей, які є совістю нації, — до Ліни Костенко, Мирослава Поповича, Оксани Забужко, Софії Ротару чи Ніни Матвієнко, а ще — до визнаних світом спортсменів.

Отже, саме дотримання законів моралі дає можливість людині про­йти життя достойно, бути стійкою до випробувань долі й шанованою в суспільстві. А це, погодьтеся, важливо.


6.  Праця відіграє важливу роль у житті людини.

Я твердо переконаний, що праця відіграє дуже важливу роль у житті людини. Адже вона, з одного боку, може дати не тільки матеріальні блага, а й насолоду, а з іншого — зробити людину успішною й шанованою в суспільст­ві, дати їй можливість зробити користь не лише ближньому, а й державі.

По-перше, праця за покликанням дає людині насолоду. Переконливим прикладом з літератури є байка Григорія Сковороди «Бджола і Шер­шень», у якій автор висловив ідею спорідненої праці: кожна людина має

трудитися за своїм покликанням — лише тоді вона матиме задоволення від праці й принесе користь не лише собі, а й суспільству, тільки тоді її труд буде по-справжньому творчим, а отже, красивим. Згадаймо, якою красивою людиною став у праці Корній з роману У ласа Самчука «Марія». І таких прикладів у літературі безліч.

По-друге, людину праці в суспільстві поважають, що, без сумніву, важливо. Щодо цього аргументу, то найпереконливішим прикладом із життя вважаю свого тата. Він змалку був привчений до праці (навчан­ня, хатні справи тощо), у молодому віці докладав багато зусиль, аби забез­печити свою родину. Мама розповідала, з яким неймовірним бажанням він працював у зовсім молодому віці, радів кожному успіхові. І сьогодні я це ба­чу, усвідомлюю: своєю працею батько не тільки сам щасливий, а успішною зробив і нашу родину.

Таким чином, праця відіграє важливу роль у нашому житті. Від ство­реного в праці за покликанням людина дістає насолоду й повагу в суспіль­стві, що, без сумніву, важливо.

Зіставте свої висновки з нашими.

Вважаємо, що висловлення ліцеїстів чіткіші за будовою, ніж варіан­ти, узяті із сайта Київського регіонального центру, проте не такі доскона­лі за змістом. Аргументи (докази) в перших трьох творах детальніші, приклади здебільшого глибші, переконливіші.

Зверніть увагу на тезу й висновок шостого власного висловлення. Автор цієї роботи використав кліше (Я твердо переконаний, що…; Таким чином,…) і скопіював тему. Таку тезу й висновок називають технічними. Хоча сформульовано їх грамотно, проте радимо висловлювати свої дум­ки творчо.

Власне висловлення слід писати в публіцистичному стилі, ні в якому разі не треба використовувати згрубілу й просторічну лексику. Уникай­те тавтології (обов’язково після написання роздуму перевірте його на предмет небажаних повторів і чергувань у — в чи і — й). Виконуйте робо­ту охайно. Радимо написати кілька висловлень на суспільну чи мораль­но-етичну тему й подати їх для перевірки вчителеві. Обов’язково проана­лізуйте свої помилки. Успіхів!

Категория: Дистанційне навчання | Добавил: lidacheb1986 (11.12.2016)
Просмотров: 24 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]